Зміст
Коли в мережі з’являється чергове відео зі збитим шахедом, у коментарях майже завжди виникає одне питання: «А скільки ця штука взагалі коштує?» Відповіді різняться — від «30 тисяч доларів» до «200 тисяч» і «майже безкоштовно». Насправді всі ці цифри по-своєму правильні — просто для різних років і різних умов.
Ціна шахеда — не абстрактне число. Вона напряму визначає, чи вигідно Росії продовжувати масовані атаки, яка стратегія ППО є економічно ефективною і скільки насправді коштує один збитий дрон порівняно з ракетою, витраченою на його перехоплення.
Чому ціна шахеда «гуляє» в різних джерелах
У різних оцінках вартість Shahed-136 коливається від 20–30 до 50 тисяч доларів. Проте аналітики Defence Express звертають увагу: навіть 50 тисяч виглядають заниженою сумою, якщо уважно вивчити відомі контракти і реальну собівартість виробництва.
Різниця пояснюється просто: всі ці цифри відповідають різним моментам часу і різним умовам виробництва. Ціна шахеда пройшла через три принципово різних етапи.
Три етапи ціноутворення шахеда
2022 рік: імпорт з Ірану по $200–375 тисяч
Коли Росія вперше отримала Shahed-136 від Ірану, ціна була зовсім не «дешевою зброєю». У 2022 році Росія закуповувала в Ірану комплекти для складання за ціною понад $370 тисяч за одиницю при невеликих партіях. За великих обсягів замовлення ціна знижувалася:
- ~$290 тисяч при партії 2000 одиниць;
- ~$193 тисяч при замовленні 6000 одиниць.
Це не фіксована ціна готового дрона, а вартість комплектів для складання — деталей, електроніки, двигунів. Іран постачав компоненти, Росія складала на місці. Навіть за великих партій один шахед обходився у рази дорожче, ніж сьогодні прийнято вважати.
2023–2024 роки: локалізація виробництва і здешевлення
Вже у 2023 році виробництво дронів було локалізоване у Росії — відбувалося мінімальне постачання деталей з Ірану. Локалізація на заводі в Алабузі (Татарстан) дозволила суттєво скоротити витрати. Більше не потрібно платити іранцям за кожен комплект, логістику через треті країни і посередницькі схеми обходу санкцій.
За даними, отриманими після зламу серверів іранської компанії IRGC Sahara Thunder, собівартість одного безпілотника Shahed у цей період становила близько 4,4 мільйона рублів — близько $48,8 тисяч за одиницю.
“Вже у 2023 році виробництво дронів було локалізоване у Росії, тому відбувалося мінімальне постачання деталей з Ірану. Собівартість одного безпілотника Shahed становить 4,4 млн рублів (близько $48,8 тис.) за одиницю” — дані хакерів Prana Network після зламу серверів IRGC.
2025 рік: масштабування і подальше здешевлення
Росія завдяки спрощенню конструкції та нарощенню обсягів виробництва змогла зменшити ціну до близько $70 тисяч. Зокрема, двигун позбавили стартера і маховика. Окремі вузли замінили дешевшими аналогами або китайськими компонентами, що досі доступні попри санкції.
“Рашисти завдяки спрощенню конструкції та нарощенню обсягів виробництва змогли в себе зменшити ціну до близько 70 тисяч доларів” — Defence Express, березень 2026 року.
Порівняльна таблиця цін на Shahed-136
| Рік / Умови | Ціна одиниці |
|---|---|
| 2022, іранський імпорт (мала партія) | ~$375 тис. |
| 2022, іранський імпорт (2000 шт.) | ~$290 тис. |
| 2022, іранський імпорт (6000 шт.) | ~$193 тис. |
| 2023, локалізація в Росії | ~$49 тис. |
| 2025, масове виробництво РФ | ~$70 тис. |
| Shahed-238 (реактивний), 2025 | значно дорожче |
Парадоксально, але у 2025 році ціна дещо зросла порівняно з 2023-м — це пояснюється інфляцією і ускладненням логістики компонентів в умовах санкцій.
Чому ціна важлива для стратегії ППО
Знати реальну ціну шахеда потрібно не з академічного інтересу — це основа для оцінки ефективності систем ППО.
Якщо шахед коштує $70 тисяч, а ракета NASAMS для його перехоплення — $1 мільйон, то Росія «заробляє» на кожному збитому шахеді: змушує витрачати у 14 разів дорожчі засоби захисту. Саме це і є стратегічна логіка масованих атак — не стільки досягти конкретних цілей, скільки спустошити ракетні запаси ППО.
Саме цьому протистоять дешеві перехоплювачі. Ось порівняння засобів перехоплення по витраті на один збитий шахед:
- FPV-перехоплювачі типу STING (~$2000) — найдешевша опція, ефективність 80–90%.
- Зенітна артилерія Gepard — $20–50 тисяч снарядів залежно від витрати.
- Ракети NASAMS — ~$1 мільйон.
- Ракети Patriot — $2–4 мільйони.
Очевидно, що найбільш економічно вигідний перехоплювач — перший. Саме тому масове виробництво дронів-перехоплювачів в Україні є не просто технологічним, а фінансовим пріоритетом.
Скільки коштують інші версії сімейства Shahed
Shahed-238 з реактивним двигуном — принципово дорожча машина. Турбореактивний двигун, вища швидкість і більша складність конструкції роблять його суттєво дорожчим за базовий Shahed-136. Оцінки починаються від $150–200 тисяч за одиницю, але точних даних у відкритих джерелах немає.
Менший Shahed-131 («Герань-1») з бойовою частиною 10–15 кг дешевший за флагман — приблизно $15–30 тисяч залежно від комплектації.
Масштаб виробництва і загальна вартість програми
Росія має плани випускати близько 6000 шахедів на місяць. При ціні $70 тисяч за одиницю місячний бюджет тільки на виробництво становить близько $420 мільйонів — і це без урахування логістики і запуску.
Виробництво розосереджено між кількома об’єктами, щоб один удар по заводу не зупинив усю програму. Відомі об’єкти:
- завод в Алабузі, Татарстан — основне виробництво;
- низка менших підприємств-субпідрядників у різних регіонах РФ;
- складальні потужності, де використовується праця завербованих іноземних робітників — зокрема з країн Африки.
Саме тому удари українських далекобійних БПЛА по заводах у Татарстані і Підмосков’ї мають не лише символічне значення — вони б’ють безпосередньо по виробничій базі шахедної програми.
Ціна шахеда — ключовий параметр для розуміння економіки сучасної повітряної війни. Від $375 тисяч за іранський комплект у 2022-му до $70 тисяч за власне виробництво у 2025-му — Росія суттєво здешевила цю зброю, зробивши масовані атаки значно доступнішими. Відповідь — асиметрична: дешеві перехоплювачі замість дорогих ракет. Саме це співвідношення цін і визначатиме, яка зі сторін виграє економічну частину повітряної війни.
