Зміст
Україна розпочала повномасштабне виробництво ударних безпілотників практично з нуля. До 24 лютого 2022 року в країні не існувало жодного серійного далекобійного БПЛА. За три роки ситуація змінилась кардинально: українські дрони долають понад 1800 кілометрів, вражають нафтопереробні заводи, авіабази й військові підприємства глибоко на території Росії.
Серед цих розробок — і дрон «Гетьман», назва якого з’являється у відкритих джерелах, але детальні дані залишаються засекреченими. Розберемо, що відомо про цей БПЛА, і розглянемо весь клас українських далекобійних безпілотників.
Що таке далекобійний дрон і навіщо він потрібен
Далекобійний БПЛА — це безпілотний літальний апарат літакового типу, здатний нести бойову частину на відстань сотень або тисяч кілометрів. На відміну від FPV-дронів, якими керує оператор у реальному часі, такі апарати летять автономно за заданими координатами.
Їх головна перевага — можливість вражати цілі в глибокому тилу противника без ризику для пілота. Нафтопереробні заводи, склади боєприпасів, аеродроми, командні пункти і заводи з виробництва зброї — все це знаходиться за сотні кілометрів від лінії фронту і недосяжне для тактичних засобів.
Другий важливий чинник — економіка. Один далекобійний дрон коштує від кількох десятків до кількох сотень тисяч доларів. Ракета, якою його намагаються збити, — значно дорожча. Це змушує Росію витрачати дефіцитні засоби ППО на перехоплення відносно дешевих апаратів.
Як Україна дійшла до серійного виробництва
До 2022 року ринок українських дронів налічував близько 20 компаній, але жодна не виробляла далекобійних ударних БПЛА серійно. Перший великий крок стався у жовтні 2022 року: фонд Сергія Притули та волонтер Сергій Стерненко відкрили збір «На помсту» і зібрали 352 мільйони гривень. На ці кошти закупили 142 ударних БПЛА, з яких 50 одиниць склали далекобійні дрони «Бобер».
З того моменту виробництво зростало по експоненті. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, загальний обсяг виробництва БПЛА зріс у 100 разів. З 2024 року держава законтрактувала виробників на 104,2 млрд гривень. Ціль на 2025 рік — 30 тисяч далекобійних дронів і 3 тисячі апаратів «ракетного» класу.
Дрон «Гетьман» — що відомо
Дрон «Гетьман» — один із українських БПЛА, що фігурує у контексті далекобійних ударних систем. Детальні тактико-технічні характеристики цього апарата у відкритих джерелах відсутні: ані підтверджені ТТХ, ані фото, ані дані про виробника офіційно не публікувалися.
Це не виняток, а правило для українських далекобійних БПЛА. Більшість таких розробок свідомо залишають у тіні — аби не дати противнику вихідні дані для налаштування засобів РЕБ і ППО. Президент Зеленський неодноразово згадував нові розробки в загальних рисах, не розкриваючи деталей. Саме так у свій час вперше з’явилися назви «Лютий», «Січень», «Обрій» — без характеристик і фото.
Судячи з логіки розвитку українського БПЛА-сектора, дрон «Гетьман», якщо він існує як окрема розробка, найімовірніше входить до класу далекобійних ударних безпілотників — тих, що здатні діяти на відстані від 500 до 1500+ кілометрів і нести бойову частину вагою від кількох до десятків кілограмів. Повні дані стануть відомі після офіційного розкриття або застосування, як це сталося з більшістю інших українських дронів цього класу.
Ан-196 «Лютий» — флагман українських ударів
«Лютий» — найвідоміший і найбільш підтверджений у бойовому застосуванні далекобійний дрон України. Його розробило АТ «Антонов» на базі проєкту Ан-БК-1 «Горлиця», що існував ще до повномасштабного вторгнення.
Характеристики «Лютого»:
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Дальність польоту | понад 1300 км (підтверджена) |
| Бойова частина | до 75 кг вибухівки |
| Тип | дрон-камікадзе літакового типу |
| Оператори | ГУР, СБУ, Повітряні сили ЗСУ |
Від початку 2024 року «Лютий» системно атакує стратегічні об’єкти на території Росії. Серед підтверджених цілей — нафтопереробні заводи в Краснодарському краї та Саратовській області, авіазавод «Кронштадт» у Московській області, газові підприємства «Газпрому», аеродром «Енгельс». У жовтні 2024 року CNN підтвердило: розробником «Лютого» є саме «Антонов».
У грудні 2025 року «Лютий» атакував нафтопереробний завод у місті Орськ Оренбурзької області — за 1400 кілометрів від України, перевищивши навіть власну задекларовану дальність.
UJ-26 «Бобер» — перший серійний ударний БПЛА
«Бобер» виробництва «УкрДжет» — перший далекобійний дрон, який у великій кількості потрапив до ЗСУ завдяки волонтерським зборам.
Його основні параметри:
- дальність польоту — від 800 до 1400 км за різними оцінками;
- бойова частина — до 20 кг;
- розмах крила — близько 2,5 метра;
- двигун внутрішнього згоряння з пропелером;
- злітає з асфальтової смуги.
Характерна риса «Бобра» — аеродинамічна схема «качка»: менші передні крила і більші задні, двигун розташований ззаду. Через це дрон виглядає так, наче летить задом наперед.
Один «Бобер» коштує близько 4 мільйонів гривень. За оцінкою аналітиків, саме ці безпілотники стояли за ударами по вежах «Москва-Сіті» влітку 2023 року, а також по підприємствах ракетної промисловості у Підмосков’ї.
«Морок» — дешевший і масовіший
«Морок» з’явився як відповідь на потребу у більшій кількості далекобійних БПЛА за нижчою ціною. Він менший і дешевший за «Бобра» — близько 1,7 мільйона гривень за одиницю.
Відомі характеристики:
- дальність польоту — понад 800 кілометрів;
- бойова частина — 30 кілограмів;
- застосовується з 2023 року.
Підтверджені цілі «Мороку» — стратегічний бомбардувальник Ту-22М на авіабазі поблизу Новгорода та щонайменше шість російських літаків на аеродромі Морозовськ у Ростовській області. Також «Морок» завдавав ударів по заводу з виробництва електроніки для ракет Х-31, Х-35 та Х-59.
FP-1 від Fire Point — найдальнобійніший
FP-1 — далекобійний дрон-камікадзе від компанії Fire Point, вперше показаний публічно у липні 2025 року. За заявленими характеристиками він є чи не найпотужнішим серед відомих українських БПЛА цього класу.
Характеристики FP-1:
- Дальність польоту — до 1600 кілометрів.
- Бойова частина — до 120 кілограмів.
- Вартість — від $55 000 за одиницю.
- Режим польоту — повністю автономний.
Для порівняння: «Шахед-136», яким Росія атакує Україну, несе близько 50 кг вибухівки на відстань до 2500 км. FP-1 наближається до цього класу за потужністю бойової частини, хоча поступається дальністю.
Інші відомі далекобійні БПЛА України
Окрім перелічених, у відкритих джерелах згадуються й інші апарати:
- «Обрій» — реактивний дрон-камікадзе, застосовується з 2023 року. Дальність — 800 км, бойова частина — 10 кг.
- «Барс» — крилата ракета-дрон, розроблена у 2024 році. Оснащена малогабаритним турбореактивним двигуном. Дальність — до 800 км.
- «Бандероль» — ще одна розробка, деталі якої офіційно не розкривались.
- «Пекло» — згадується у зв’язку з масованими атаками на 12 регіонів Росії у січні 2025 року.
Президент Зеленський у своїх зверненнях також згадував назви «Січень» та «Обрій» без детальних характеристик. За словами українських джерел, загалом Сили оборони застосовують близько десяти моделей далекобійних дронів, частина з яких залишається повністю засекреченою.
Цілі і результати ударів
Далекобійні дрони використовуються насамперед для ударів по трьох категоріях цілей.
Перша — нафтова інфраструктура. Нафтопереробні заводи, газові підприємства, паливні сховища. Удари по них скорочують доходи від експорту та ускладнюють постачання пального для армії. У лютому 2025 року десятки українських дронів одночасно викликали пожежі на великих нафтопереробних і газових підприємствах Росії.
Друга — авіаційна та ракетна промисловість. Заводи, що виробляють ракети, дрони і їх компоненти. Удар по «Кронштадту» у Дубні зупинив виробництво розвідувально-ударних дронів «Оріон».
Третя — аеродроми і склади. Знищення бомбардувальників на аеродромах і боєприпасів на складах безпосередньо впливає на спроможність Росії завдавати масованих ракетних ударів по Україні.
“Якщо робити дрони з простих матеріалів, вони однаково долетять до цілі і знищать її” — саме цей принцип став основою для прискореного розвитку українського БПЛА-сектора. Від перших «Бобрів» 2022 року до засекреченого «Гетьмана» і FP-1 з дальністю 1600 кілометрів — Україна за три роки пройшла шлях, який провідні оборонні держави долали десятиліттями.
