Зміст
Коли у 2016 році невелика українська компанія DeViRo вперше представила свій розвідувальний безпілотник, мало хто міг передбачити, що через кілька років цей дрон стане наймасовішим у використанні серед бойових підрозділів. Сьогодні «Лелека-100» — офіційно прийнятий на озброєння ЗСУ розвідувальний БПЛА, якому довіряють коригування вогню великокаліберної артилерії та знищення ворожих комплексів ППО.
Розберемо детально, що це за апарат, які у нього характеристики, яку еволюцію він пройшов і чому залишається актуальним на сучасному полі бою.
«Лелека-100» — що це за дрон
«Лелека-100» — це багатофункціональний розвідувальний безпілотний літальний апарат літакового типу, розроблений і виготовлений українською компанією DeViRo. Вперше про нього заявили у 2015 році, перші льотні випробування пройшли у 2017-му на полігоні в Чернігівській області, а у 2021 році наказом Міністерства оборони України №114 дрон офіційно прийнятий на озброєння ЗСУ.
Одночасно з прийняттям на озброєння було вирішено питання серійного виробництва на основі компонентів вітчизняного виготовлення. Станом на 2020 рік до ЗСУ вже поставили понад 300 БПЛА «Лелека-100». На той момент він став наймасовішим у використанні розвідувальним дроном у зоні бойових дій — на нього припадало близько 46% усіх бойових вилетів.
DeViRo — хто стоїть за «Лелекою»
DeViRo — українська виробничо-інноваційна компанія, заснована у 2014 році. Вона спеціалізується на проектуванні, розробці та виробництві безпілотних літальних апаратів і програмного забезпечення для аналізу й обробки зібраної інформації. Окрім «Лелеки-100», компанія випускає Leleka LR і нову версію Лелека-100M2R, а також входить до складу ударного безпілотного авіаційного комплексу «Булава» разом із партнерськими структурами.
Для виробництва за межами України компанія заснувала філію UAC у Чехії — щоб убезпечити виробничу базу і розширити постачання союзникам. Продукція UAC випускається за стандартами НАТО.
Технічні характеристики «Лелека-100»
Базова версія «Лелека-100» має такі підтверджені характеристики:
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Довжина фюзеляжу | 1135 мм |
| Розмах крил | 1980 мм |
| Злітна маса | 5 ± 0,5 кг |
| Матеріал корпусу | композит зі скловолокна та вуглецевого волокна |
| Тип двигуна | електричний |
| Максимальна висота польоту | до 1500 м |
| Максимальна швидкість | до 120 км/год |
| Крейсерська швидкість | 60–70 км/год |
| Гарантована дальність польоту | до 100 км |
| Гарантований час польоту | 3,5 години |
| Стійкість до вітру | до 20 м/с |
| Температурний діапазон | від −20°C до +40°C |
| Запуск | вручну або з катапульти |
| Посадка | парашут або «на живіт» |
| Шифрування зв’язку | двосторонній цифровий канал |
| Дальність зв’язку (базова) | до 55 км |
Корпус із композиту скловолокна та вуглецевого волокна робить дрон легким і міцним одночасно. Мала злітна маса — лише п’ять кілограмів — дозволяє запускати «Лелеку» вручну без катапульти, що особливо важливо на передовій, де будь-яке зайве обладнання є зайвим тягарем.
Захист від РЕБ — ключова особливість
«Лелека-100» розроблявся з урахуванням реального досвіду бойових дій на Донбасі ще з 2014 року. Тому захист від засобів радіоелектронної боротьби став пріоритетом, а не опцією.
Запатентована система DeViRo розпізнає спроби навмисного блокування GPS і ГЛОНАСС-сигналів. При виявленні глушіння дрон переходить на резервні канали навігації і зберігає стабільну роботу. Відеотрансляція з борту кодується — перехопити її неможливо. Сигнал не містить даних телеметрії або GPS, що унеможливлює визначення позиції оператора через перехоплення відеопотоку.
Система постійно оновлюється. Як зазначив співвласник компанії Денис Чередніченко, порівняння програмного забезпечення 2022 і 2025 року — це порівняння двох зовсім різних продуктів. Алгоритми протидії РЕБ змінюються паралельно з розвитком ворожих засобів.
Лелека-100M2R — нова версія 2025 року
На виставці Defense Tech Valley 2025 компанія DeViRo представила суттєво модернізовану версію — «Лелека-100M2R». Вона стала відповіддю на зростаючі потреби бойових підрозділів і враховує весь досвід, накопичений за роки активного застосування.
Ключові покращення порівняно з базовою версією:
- Час польоту збільшено з 3,5 до 5 годин гарантованих. Досягнуто за рахунок зміни форми крил, нової акумуляторної батареї і модернізованої гвинтомоторної групи.
- Дальність зв’язку зросла з 55 до 90 кілометрів — суттєве збільшення для розвідки в глибокому тилу ворога.
- Нова мультисенсорна камера: підвіс одночасно містить денну камеру і тепловізор. Оператор перемикається між ними в польоті — без посадки і заміни обладнання.
- Система автоматичного ухилення від ворожих розвідувальних безпілотників — на момент виставки проходила тестування в бойових підрозділах.
- Можливість механічно вимкнути GPS із борту — дрон продовжує стабільно працювати без супутникової навігації.
Камера в новій версії отримала фіксовані лінзи замість механізованих. Це вирішило практичну проблему: після п’яти-семи жорстких посадок механізовані лінзи збивали налаштування фокусу і вимагали поїздки до сервіс-центру. Тепер зображення постійно у фокусі незалежно від умов посадки.
Leleka LR — версія для Євросоюзу
Паралельно з модернізацією базового дрона компанія DeViRo через свою чеську філію UAC випускає версію Leleka LR — модифікацію з розширеними характеристиками для поставок союзникам.
Leleka LR відрізняється від базового «Лелека-100» за кількома параметрами:
- дальність зв’язку — до 90 км проти 55 км у базовій версії;
- оптична система — двохосьовий гіростабілізований модуль із 25-кратним оптичним і 4-кратним цифровим зумом;
- резервування основних систем — кілька каналів зв’язку, рознесених по частотах;
- CRP-антени для захисту від джемінгу;
- виробляється за стандартами НАТО.
Leleka LR випускається у двох версіях оптики: денна камера і нічна з тепловізійним каналом. Підготовка екіпажів, вже знайомих із базовою «Лелекою-100», займає менш ніж два тижні — завдяки спільному алгоритму технічного обслуговування і схожому програмному забезпеченню.
«Лелека-100» у складі БПАК «Булава»
У 2025 році «Лелека-100M2R» отримала нову роль — стала частиною безпілотного авіаційного комплексу «Булава». У цій конфігурації розвідник виконує функцію ретранслятора для ударного дрона «Булава», що входить до складу того ж комплексу.
Схема роботи подібна до тієї, що реалізована і в Shark-M: розвідник виявляє ціль, передає координати, потім забезпечує ретрансляцію сигналу для ударника і фіксує результат. Це усуває розрив між виявленням і знищенням цілі, який раніше коштував результату.
Бойові результати і підтверджені місії
За роки бойового застосування «Лелека-100» накопичив значний бойовий рахунок, частина якого відома з відкритих джерел.
Серед підтверджених результатів:
- у березні 2022 року завдяки коригуванню від «Лелеки» було знищено російський зенітний ракетний комплекс «Бук»;
- дрон коригував удари американськими високоточними снарядами M982 Excalibur, які потребують точного наведення на ціль;
- протягом 2023 року фонд «Повернись живим» активно передавав комплекси в різні підрозділи ЗСУ.
Дрон здатен працювати в умовах щільної хмарності і короткочасного дощу — до 20 хвилин під опадами без втрати функціональності. Це важливо для реального бойового застосування, де погоду не вибирають.
«Лелека-100» — це приклад того, як послідовний розвиток продукту з урахуванням реального бойового досвіду дає результат. Від першого польоту у 2017 до офіційного прийняття на озброєння у 2021 і нової версії M2R у 2025 — компанія DeViRo не зупинялась на досягнутому і продовжує вдосконалювати те, що вже давно довело свою ефективність на фронті.
