Зміст
Коли в 2014 році бійці батальйону «Донбас» отримали невеликий безпілотник із незвичним прізвиськом, мало хто думав, що цей апарат пройде через десятиліття війни і залишиться на озброєнні. «Фурію» назвали самі військові — і ця назва прижилася настільки, що сьогодні офіційна абревіатура А1-СМ для більшості людей звучить менш звично, ніж народна назва дрона.
Розберемо, що являє собою «Фурія», які її технічні характеристики, як вона змінювалася за роки і чому досі залишається в строю.
Що таке дрон «Фурія»
«Фурія» — це український розвідувальний безпілотний авіаційний комплекс, призначений для повітряної розвідки і коригування вогню артилерії. Розробник і виробник — київське науково-виробниче підприємство «Атлон Авіа». Перший політ апарата відбувся у 2014 році, а офіційне представлення версії А1-С — 21 січня 2015 року.
“Назву «Фурія» вигадали самі бійці, які використовують апарат майже з самого початку бойових дій на Донбасі. Першим батальйоном, який використовував «Фурію», був «Донбас».”
22 липня 2015 року «Фурія» офіційно прийнята на озброєння Національною гвардією України. У 2016 році компанія представила глибоко модернізовану версію з індексом А1-СМ, яка пройшла відомчі випробування і була випробувана артилеристами безпосередньо в зоні бойових дій. У 2020 році, після повного циклу державних випробувань, А1-СМ «Фурія» прийняли на озброєння Збройних сил України наказом Міністерства оборони №115.
Конструкція і аеродинамічна схема
«Фурія» побудована за аеродинамічною схемою «літаюче крило» — без окремого виокремленого фюзеляжу, весь корпус є одним суцільним крилом. Така схема знижує аеродинамічний опір і робить апарат компактнішим при тій самій площі крила.
Корпус виготовлений з композитних матеріалів — склотканини, карбону і кевлару. Це поєднання дає легку, але міцну конструкцію, здатну витримувати жорсткі посадки в польових умовах. Базова основа планера запозичена у моделі радіокерованого літака RVJet виробника RangeVideo, але серійна «Фурія» суттєво відрізняється від донора — електронікою, навігацією і корисним навантаженням.
Технічні характеристики «Фурії»
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Аеродинамічна схема | Літаюче крило |
| Максимальна злітна вага | 5,5 кг |
| Довжина | 900 мм |
| Розмах крила | 2050 мм |
| Максимальна швидкість | до 130 км/год |
| Максимальна висота польоту | до 2500 м |
| Максимальна дальність | до 200 км |
| Тактична глибина | до 50 км |
| Час польоту | до 4 годин (нова модифікація) |
| Точність GPS-навігації | до 20 м |
| Запуск | Еластична або механічна катапульта |
| Посадка | Парашут |
| Акумулятор | До 42 000 mAh |
Запуск і посадка
«Фурія» злітає за допомогою еластичної або механічної катапульти — компактного пристрою, який можна розгорнути практично на будь-якому відкритому майданчику без потреби у злітній смузі. Це критично важливо для розвідувального дрона: оператори мають можливість швидко змінювати позицію запуску, ускладнюючи противнику виявлення точки старту.
Посадка відбувається на парашуті. Такий спосіб зменшує ризик пошкодження апарата при приземленні на нерівну місцевість — типову для прифронтових районів.
Стелс і захист від РЕБ
«Фурія» розроблялася з урахуванням реалій сучасної радіоелектронної боротьби. Апарат має кілька ключових захисних характеристик:
- низька радіолокаційна помітність завдяки композитному корпусу і компактним розмірам;
- електричний двигун працює практично безшумно — на відстані кількох сотень метрів дрон складно почути;
- командно-телеметрична лінія і канал передачі відео захищені від перехоплення і глушіння;
- можливість виконувати завдання на тактичній глибині до 50 кілометрів навіть в умовах активної протидії.
Склад комплексу
«Фурія» — це не один апарат, а цілий комплекс. Стандартна поставка включає:
- Три безпілотні літальні апарати — забезпечують безперервність виконання завдань навіть при втраті одного дрона.
- Три денні модулі корисного навантаження — телевізійні камери для спостереження вдень.
- Два нічні модулі з тепловізорами — для роботи в темряві.
- Наземна станція управління і обробки інформації — пульт оператора з монітором.
- Антени та додаткове обладнання — для забезпечення зв’язку на тактичній глибині.
Така комплектація забезпечує високу бойову готовність і швидке відновлення в польових умовах — якщо один апарат пошкоджено або втрачено, підрозділ продовжує виконувати завдання іншим дроном комплексу без затримки.
Камера і робота вночі
Модулі корисного навантаження дозволяють вести як автоматичну, так і ручну зйомку. Автоматичний режим передбачає безперервну зйомку під час польоту із заданою частотою залежно від пройденого шляху і з обмеженням крену. Ручний режим дозволяє оператору самостійно керувати зумом і передавати зображення на монітор пункту управління в реальному часі.
Наявність окремих нічних модулів з тепловізорами означає, що «Фурія» здатна виконувати розвідувальні завдання цілодобово — без перерви на темну частину доби, коли активність на полі бою часто зростає.
Бойовий шлях «Фурії»
З 2014 року «Фурія» активно застосовується в ході бойових дій на сході України — спочатку в рамках Антитерористичної операції, потім Операції об’єднаних сил, а з 2022 року — у повномасштабній війні проти російського вторгнення.
За роки конфлікту виробники доправили понад 100 комплексів А1-С і А1-СМ «Фурія» в зону бойових дій. Дрон використовується Збройними силами України, Національною гвардією і Службою безпеки України.
“Фурія А1-СМ здатна розвивати швидкість до 130 км/год, підніматися до 2500 метрів та долати до 200 кілометрів.”
Найновіша модифікація — чотири години в небі
«Атлон Авіа» продовжує вдосконалювати комплекс. Третє оновлення А1-СМ «Фурія» збільшило тривалість польоту до чотирьох годин — суттєвий приріст порівняно з попередніми версіями. Це означає, що один виліт може охоплювати значно більшу зону спостереження або тривалішу операцію коригування вогню без необхідності замінювати апарат у повітрі.
Окрім збільшення часу польоту, у денному модулі покращені алгоритми для надійного утримання і супроводження наземних цілей — апарат краще «тримає» рухомий об’єкт у кадрі навіть при маневрах цілі.
Версія А1-СМХ — нове покоління наведення
Окрема модифікація А1-СМХ отримала розширені можливості роботи з координатами. За даними Міністерства оборони України, ця версія здатна співвідносити візуальні дані карти з координатами GPS і ГЛОНАСС у режимі реального часу і надійно передавати лазерне підсвічування цілі на відстань до 7 кілометрів у зону розміром 2×2 метри — навіть у складних погодних умовах.
Саме завдяки цій функції версію А1-СМХ прозвали новою «вундерваффе» у боротьбі проти російського вторгнення — вона здатна давати фінальне коригування для високоточних артилерійських снарядів M982 Excalibur, суттєво підвищуючи точність ударів далекобійної артилерії.
«Фурія» та аналоги
На українському ринку розвідувальних БПЛА «Фурія» — не єдиний апарат свого класу. Для порівняння з кількома аналогами:
| Модель | Виробник | Дальність | Висота | Швидкість |
|---|---|---|---|---|
| А1-СМ «Фурія» | Атлон Авіа | до 200 км | до 2500 м | до 130 км/год |
| Spectator МП-1 | Українська розробка | до 30 км | до 2000 м | до 120 км/год |
| People’s Drone PD-1 | Українська розробка | — | до 2000 м | до 140 км/год |
«Фурія» виділяється серед аналогів суттєво більшою заявленою дальністю — до 200 кілометрів проти 30 у Spectator МП-1. Це робить її одним із найдалекобійніших розвідників свого класу серед українських розробок.
«Фурія» — приклад того, як вдало розроблений у 2014 році апарат не застарів за десятиліття, а продовжує отримувати оновлення і залишається в строю. Від першого польоту до версії з чотиригодинною тривалістю і лазерним підсвічуванням для Excalibur — цей дрон пройшов шлях разом з усією українською армією, залишаючись очима артилерії там, де вона найбільше потрібна.
